Худа Неля Миколаївна,
учитель фізики та математики.
Анотація. Вивчаючи сучасні
педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема
особистісно-орієнтованого навчання, виділився зі представлених методів, метод
проектів, – який і є предметом виконання даної роботи. Основна цінність
проектної технології навчання полягає в тому, що вона орієнтує учнів на
створення певного матеріального або інтелектуального продукту, а не на просте
вивчення певної теми.
У зв'язку з
соціально-економічними змінами в світі в сучасному суспільстві виникла потреба
в активних, діяльних людях, які могли б швидко пристосовуватися до мінливих умов,
здатних до самоосвіти, саморозвитку. Завдання педагогів - підготовка підростаючого покоління, яке
здатне: гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи
необхідних знань; самостійно критично мислити; грамотно працювати з інформацією;
бути комунікабельними; самостійно працювати над розвитком особистої
моральності, інтелекту, культурного рівня.
Для цього необхідно перш
за все залучити кожного вихованця в активний пізнавальний процес, причому не
процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності,
застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином
і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані.
Вивчаючи сучасні
педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно-орієнтованого
навчання, виділився зі представлених методів, метод проектів, – який і є
предметом виконання даної роботи. Основна цінність проектної технології
навчання полягає в тому, що вона орієнтує учнів на створення певного
матеріального або інтелектуального продукту, а не на просте вивчення певної
теми. На шляху до мети школярі мають актуалізувати або здобути нові необхідні
знання, радитись з учителем і між собою, виконувати індивідуально чи в групах
пізнавальну, дослідницьку, конструкторську та іншу роботу.
Виходячи з того, що проектна
технологія розробляється під конкретний педагогічний задум і має чітко
окреслений результат, здійснення процесу навчання на основі її реалізації можна
розглядати як фактор впливу на формування «знаннєвої» сфери свідомості учнів,
оскільки «оброблена» навчально-пізнавальна інформація набуває форми конкретного
об’єкту, що за своєю сутністю характеризується як інтелектуальний чи
матеріальний продукт, створений самими учнями.
Проектна технологія передбачає
наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її
вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну,
теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу е самостійність
учня.
Проектне навчання – корисна
альтернатива класно-урочній системі на уроках фізики та математики, але воно аж
ніяк не повинно витісняти її й ставати певною панацеєю. Фахівці з країн, які
мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто
використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як
засіб прискорення росту в особистісному вимірі, і в академічному.
Вважаю, що проектне навчання на
уроках фізики та математики заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з
боку учнів, тому що воно: особистісно-орієнтоване; використовує безліч
дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання,
мозковий штурм, рольову гру, евристичне та проблемне навчання, дискусію,
командне навчання; має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і
включення в роботу в міру її виконання; підтримує педагогічні завдання в
когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях: знання,
розуміння, застосування, аналіз, синтез; дозволяє вчитися на власному досвіді й
досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.
Чи можна поставити під сумнів
користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться
самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових
пізнавальних і практичних завдань? Особливо цінним активізуючим стимулом
діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, в міру
виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному
досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.
Для ілюстрації цієї технології
наведу приклад із власного досвіду. Мова піде про проект, який я виконую з
учнями 7 – 9 класів. Під час вивчення геометрії в цих класах, я організовую роботу учнів над проектом.
Застосовую цей метод у 7 класі, вивчаючи тему «Трикутники», у 8 класі – тему
«Чотирикутники», у 9 класі – «Елементи
стереометрії». Чому я об’єдную їх в один приклад? Бо ідея проекту в них
спільна. Клас ділиться на групи.
Кожна група: опрацьовує
навчальний матеріал по одному типу геометричних фігур; готує опорні задачі,
задачі практичного спрямування, цікаві задачі; моделює та робить плакати чи
слайди; вивчає історичний матеріал. Досліджений матеріал презентує перед
класом.
Знаю, що більшість вчителів
робить те ж саме, проте я категорично проти того, щоб учні весь матеріал
готували напередодні, а потім як артисти виступали в своїх ролях. На мою думку,
варто частину такої роботи виконувати, власне, на уроці. Звичайно це складніше
організувати. Підготувати помічників: підібрати літературу, довідники, збірники;
навчити дітей готувати слайди, працювати
з комп’ютером та інше. Колективна творча діяльність учнів на уроці
математики – ось головна ідея проекту.
На початку навчального року,
аналізуючи можливості навчального матеріалу з математики щодо використання
проектної технології, створюю банк тем з різним ступенем складності. У тематиці
проектних завдань враховуються індивідуальні особливості пізнавальної
діяльності учнів.
На мою думку, під час роботи
учнів над проектом учитель виконує такі функції: допомагає учням у пошуку
джерел, необхідних їм для роботи над проектом; сам є джерелом інформації;
координує весь процес; підтримує і заохочує учнів; підтримує безупинний
зворотній зв’язок, щоб допомагати учням просуватися в роботі над проектом.
Вважаю, що у процесі спільної
діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як
уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення,
розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій
темперамент, характер, час інтересам спільної справи.
Досвід роботи з методу проектів показує, що учні
можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій
власний погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього
рішення.
Метод проектів дозволяє учням
учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить
задоволення учням, що бачать продукт власної праці.
Щоб учні навчились розв’язувати задачі,
треба дати їм можливість самостійно працювати. Тому в своїй роботі я
використовую проектну технологію, яка передбачає практичну спрямованість
навчання.
З учнями 9 класу підготували проект «Професія шукає
математика».
Метод проектів передбачає дуже
велику підготовчу роботу. На мій погляд, його краще використовувати при
узагальненні та систематизації матеріалу.
Цей проект був побудований на основі теми
«Розв’язування текстових задач». Він дав можливість узагальнити знання і вміння
учнів розв’язувати задачі різними методами: за допомогою пропорції, лінійних та
квадратних рівнянь, систем рівнянь.
Клас об’єднався у чотири групи.
Кожна група підібрала задачі, які розв’язуються одним методом, мають виробничий
зміст та ґрунтуються на краєзнавчому матеріалі. Кожна група оформила результати
своєї роботи у вигляді презентації та публікації задач.
В результаті були виділені
основні моделі задач та методи їх розв’язання, створений бюлетень на допомогу
слабо встигаючим учням з певними для них підказками.
У процесі роботи над проектом
учні побачили як застосовуються їх знання для вирішення проблем виробничого
характеру. Учні добували навички робити з Power Point, Word, Exсel, навчились
знаходити необхідну інформацію в Інтернеті. Вони довели собі, що без математики
неможлива успішна діяльність людини.
Варто також відмітити і те, що в
моїй практиці є також проектна діяльність моїх вихованців – учнів 7 класу, в
якому я є класним керівником. В діяльності нашого дитячого об’єднання «Калина»
є традиція: дитячі гурти періодично готують класні години, де вони
представляють результати свого проекту: усні журнали, заочні подорожі, заочне
відвідування картинних галерей, розповіді про любимих співаків, інтернет-години
та інш. І все це з викормистанням
мультимедійних технологій, персональних комп’ютерів, голобальної мережі Інтернет. Проект
виконувався моїми учнями у рамках
позакласної та позашкільної діяльності.
Як вчитель математики та фізики я зі своїми
вихованцями займаюсь
науково-дослідницькою роботою. Вони регулярно приймають участь у
конкурсах. Наприклад, у
всеукраїнському конкурсі
«Енергозбереження» та в конкурсі волонтерських проектів. Кращі учнівські роботи ми презентуємо на
конференціях старшокласників, вчителі-предметники відбирають роботи для
подальшого їх застосування на уроках математики, фізики в 7-11 класах.
Яскравим прикладом може служити
конкурс волонтерських проектів у якому учні нашої школи взяли участь з роботою
«Енергозбереження в Чемерпільській школі»
Забезпеченість
енергією є найважливішою умовою соціально-економічного розвитку будь-якої
країни, її промисловості, транспорту, сільського господарства, сфер культури і
побуту. Джерелами енергії найчастіше є традиційні невідновні природні ресурси –
вугілля, нафта, природний газ, торф, сланці. Останнім часом вони дуже швидко
зменшуються. Не дивно, що це породжує енергетичну проблему. Наша школа не
виняток, проблеми енергозбереження турбують всіх.
Основною
ціллю даної роботи було практично розглянути негативні сторони неефективного
використання енергоресурсів, методи збереження та економії енергії в домашніх
умовах та розрахунки середньої витрати тепла за один місяць опалювального
сезону 2014р в Чемерпільській ЗОШ.
У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с.Чемерпіль існувала невідкладна проблема, яка
потребувала нагального вирішення. Це питання про заміну старих вікон у спортивному
залі, які не міняли від самого відкриття школи у 1976 році. Старі
вікна були в аварійному стані і в погану погоду пропускали не тільки
холодне повітря, а й частину опадів. Навчання в таких умовах важко було назвати
комфортним. І от нарешті, за сприянням органів місцевого самоврядування
очолюваного сільським головою в школі замінено 11 вікон на енергозберігаючі..
Оскільки вікна в спортивній залі встановили лише нещодавно, об’єктивно
аналізувати економію ще рано, проте прогнозовані результати досить втішні – до
35% економії. Крім того, успіхом треба можна вважати й комфортні умови для
навчання, здоров’я-зберігаючі технології, підвищений рівень навчальних
досягнень.
В рамках проведеного проекту було
проведено ряд виховних та інформуючи заходів. Зокрема, для учнів 9-11 класів
були проведені уроки: «Енергоефективні поради: Як зберегти енергію вдома», «
Молодь за розумне використання енергії», практичні роботи: «Складання
енергетичного паспорту», тренінги, опитування населення, випущено публікацію
тиражем в 150 примірників для учнів та їх батьків: «Енергоефективні поради: як
зберегти енергію в побуті».
Це результат клопіткої роботи
вчителя та учнів.
На сучасному етапі розвитку
освіти проектна технологія навчання набуває все більшого розповсюдження у процесі
загальноосвітньої підготовки школярів. Для педагогів-практиків та науковців
проектне навчання має велику цінність як засіб відірватися від „знаннєвої”
освіти та перейти до прагматичного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого
підходів у навчанні.
Який би різновид проектної
технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то
індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати
успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у
Чемерпільській загальноосвітній школі.
Бібліографія
1.
Буджак Т. Метод проектів як засіб формування
інтелектуальних здібностей учнів //Хімія. Біологія. – 2000. - №10. – С.10.
2.
Лернер П. Проектування як основний вид
пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») //
Завуч. – 2003. - №7. – С. 6-10.
3.
Лисенко С. Про проекти //Відкритий урок. 2003. -
№17. – С.17-18.
4.
Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної
освіти //Завуч. – 2002. - №26. – С.4.
5.
Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального
проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. –
С.34-37.
6.
Пашковська Н.В. Шкільні освітні проекти як
складові іміджу сучасного навчального закладу //Управління школою. – 2003. - №
35. – С24 – 25.
7.
Проектний метод навчання молодших школярів //Дайджест.
– 2001. - №7-8. – С.57-58.
Немає коментарів :
Дописати коментар