Худа
Неля Миколаївна, вчитель математики
загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів с.Чемерпіль
Гайворонського
району Кіровоградської області
Анотація. Розглядається концепція
проекту «Дистанційне навчання школярів». Метою проекту є практична апробація
технологій дистанційного навчання в умовах реального навчально-виховного
процесу в загальноосвітньому навчальному закладі.
Протягом
останніх десятиріч дистанційна освіта стала глобальним явищем освітньої та
інформаційної культури. Попри це до нинішнього часу дистанційна форма освіти не
використовується широко в освітньому процесі шкіл, коледжів, гімназій та інших
середньо-спеціальних навчальних закладів.
Головною
перевагою дистанційної освіти є її екстериторіальність (тобто немає прив’язки
до певної території). Крім того, дистанційне навчання пропонує оновлені знання,
останні теорії, що забезпечують світові інформаційні ресурси.
Від учителів упровадження елементів
дистанційного навчання в школі вимагає здійснення освітньої діяльності за
новими технологіями, апробацію та впровадження новітніх методик організації
навчального процесу. Упровадження дистанційного навчання неможливе без
застосування інформаційно-комп’ютерних технологій як інструменту, що допомагає
розширити можливості як учнів, так і вчителів, а також зробити вирішальний
вплив на зміну та покращення освіти. Застосування новітніх інформаційно-
комп’ютерних технологій змінює роль учителя, стимулює до впровадження нових
педагогічних прийомів і підходів у підготовці до уроку.
Досить важливими стають такі якості, як
здатність застосовувати інноваційні методи використання комп’ютера та
можливостей, які він надає, з метою активізації пізнавальної діяльності, як
високий рівень технічної грамотності, поглиблення та здобуття нових знань.
Дуже важливо вчителеві навчитися
конструювати власний курс та вміти його супроводжувати — організовувати
дистанційне навчання. Елементи дистанційного навчання використовують у школах
під час організації олімпіад і конкурсів. Дистанційні конкурси «Кенгуру» з
математики, «Левеня» з фізики проводять в інтерактивній формі 8–11-х класів
беруть активну участь. Звичним для багатьох учителів школи є спілкування з
учнями через мережу Internet: консультації, обмін завданнями та їх виконання,
підготовка проектів та інше. Під час карантину таке спілкування набуло масового
характеру, учні одержували завдання через розсилку та на сторінках сайту школи.
Також вчителями хімії - Марченко Т. М., та Худою Н. М., створено дослідну
групу, на основі соцмережі «Вконтактє» - «Хімічний калейдоскоп». З
використанням даного ресурсу відбувається обмін завданнями з хімії, а також і
їх розв’язками, спілкування між учасниками групи, також викладення цікавих
постів на хімічну тематику.
Для вдалого впровадження елементів дистанційного
навчання вчителеві необхідно мати навички роботи з комп’ютером. Постає питання
про те, наскільки впевнено вчителі працюють з комп’ютером. У нашій школі було
здійснено дослідження цього питання. Опитано 18 педагогів, серед яких вчителі:
y початкових, історії, фізичної культури, хімії, біології, географії, математики, фізики, іноземної мови, музики та образотворчого
мистецтва, мови та літератури. Дослідження показало, що 11% учителів серед
опитаних не мають навичок роботи з комп’ютером. А з тих, хто використовує
комп’ютер, 14% не вміють працювати в мережі Internet.
Для дистанційного
навчання дуже важливий зв’язок з учнем, тому що сучасне навчання (а особливо
дистанційне) тяжіє до індивідуалізації. Під час очного навчання кожен має
можливість поставити питання й одразу отримати відповідь. Учень, що знаходиться
на відстані, не має такої можливості. З часом у нього може згаснути інтерес,
розсіюватися увага. Дитині важко стимулювати себе до самостійного навчання,
оскільки вона не знаходиться в колективі, де існує ще й такий стимул як
конкуренція (наприклад, бути найкращим учнем у класі) або просто проведення
емоційної дискусії з певного питання. Тому до викладача, що працює в системі дистанційного
навчання, є певні вимоги: відповідати дуже швидко на листи; хвалити оперативність
слухачів; встановити чіткий графік спілкування в режимі on-line і
чітко його дотримуватися; створити атмосферу психологічного комфорту та ін.
Важливо створити сприятливий настрій, емоційне піднесення. Учень має відчути,
що його викладач не суворий контролер, а добрий учитель, який завжди допоможе.
Необхідно створити умови для повноцінної самореалізації учня, прояву
успішності, самоствердження, підвищення його самооцінки.
Під час дистанційного навчання використовуються наступні
основні елементи:
–
дистанційні курси;
–
веб - сторінки й сайти;
–
електронна пошта;
–
форуми й блоги;
–
чат і ІCQ;
–
теле - і відеоконференції;
–
віртуальні класні кімнати;
та інше.
Дистанційне навчання претендує на особливу форму навчання
(поряд з очною, заочною, вечернею, екстернатом).
Використання технологій дистанційного навчання дозволяє:
– знизити витрати на проведення навчання;
– проводити навчання великої кількості людей;
– підвищити якість навчання за рахунок застосування
сучасних засобів, об'ємних електронних бібліотек та інше;
– створити єдине освітнє середовище.
Інтернет-навчання
як основа безперервної освіти націлене на оволодіння школярами навичок
самостійної освітньої роботи, на формування в учнів ключових компетентностей.
Заходи, що проводяться в Чемерпільській школі, щодо
впровадження елементів дистанційного навчання:
1. Проходження курсів учителями школи з
метою підвищення рівня володіння комп’ютерною технікою та технологіями.
2. Проведення бесід з учнями та батьками
щодо законодавства України про дистанційне навчання.
3.
Вивчення можливостей школи щодо впровадження та здійснення елементів
дистанційного навчання.
4. Розміщення на шкільному сайті корисних
посилань на освітні ресурси мережі Інтернет (електронні бібліотеки, предметні
сайти та освітні портали).
5.
Комплектування бібліотеки школи навчальною, довідковою,
науково-популярною літературою, що забезпечує дистанційне навчання.
6.
Підготовка учнів школи до участі в Інтернет-вікторинах
Отже,
для створення системи дистанційного навчання необхідна багаторічна
науково-дослідна і практична діяльність, у ході якої були б вирішені питання
відбору змісту освіти, створення необхідних методів навчання, розробки
технічних і програмних засобів, їх змістового наповнення, підготовки необхідних
спеціалістів, формування критеріїв відбору учнів для навчання з кожного напряму
і багато інших питань.
Бібліографія.
1. Антонов
Г. Дистанційне навчання: мода чи потреба? // Освіта України. – 2003. – 4
квітня (№ 25). – С. 10.
2. Биков
В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротинко Н. Г., Рибалко О. В., Богачков Ю. М.
Технологія розробки дистанційного курсу: Навчальний посібник / За ред. В. Ю.
Бикова та В. М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324с.
3. Варзар
Т. Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності //Українознавство. –
2005. – № 1. – С. 116–119. – Бібліогр.: 7 назв.
4. Дистанційне
навчання: Тренінг з організації дистанц. навчання на платформі WebСТ. – Режим
доступу: httр://www.users.kharkiv.com. – Заголовок з екрана.
5. Инновации
в общеобразовательной школе. Методы обучения. Сборник научных
трудов / Под. ред. А. В. Хуторского. – М., 2006. – 290 с.
6. Комп’ютерні
системи контролю знань у дистанційному навчанні // Вісн. Акад. дистанц.
освіти. – 2004. – № 2. – С. 68–71.
Немає коментарів :
Дописати коментар